Урок 6
Тема: Профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом
1. Захворювання, що передаються статевим шляхом (З П С Ш або ІПСШ)
Одним із можливих наслідків ризикованої статевої поведінки є інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Деякі з них передаються і в інший спосіб (наприклад, через кров), але у статистичному плані основний шлях інфікування — статевий.
Ці інфекції найпоширеніші серед сексуально активної молоді і призводять до небезпечних ускладнень:
- ІПСШ збільшують ризик інфікування ВІЛ у десятки разів.
- ІПСШ можуть мати серйозні наслідки для репродуктивного здоров’я чоловіків і жінок (наприклад, проблемна вагітність, безпліддя, рак шийки матки).
- ІПСШ також можуть спричинити ураження серця, головного мозку і навіть смерть.
- Деякі з них особливо небезпечні для немовлят, народжених інфікованими матерями.
На сьогодні відомо 30 захворювань, що передаються статевим шляхом. Їх можна розділити на групи за типом збудника
- Бактеріальні (сифіліс, гонорея, м’який шанкр, хламідіоз, мікоплазмоз, пахова гранулема, канкроїд, уреаплазмоз)
- Вірусні (герпес та папіломо вірусна інфекція статевих органів, вірусні гепатити В та С, ВІЛ-інфекція, контагіозний молюск)
- Грибкові (кандидоз, гарднерельоз)
- Спричинені найпростішими та паразитами (трихомоніаз, короста, лобкові воші)
Більшість із них виліковні, але деякі повністю вилікувати не вдається навіть за сучасного рівня медицини і вчасного втручання. Це – цитомегаловірусна та папіломо вірусна інфекції, герпес, гепатит В та ВІЛ-інфекція.
ІПСШ різняться ознаками, формами перебігу, можливими наслідками і методами лікування. Одні з них невиліковні, нерідко спричиняють важкі патології і навіть смерть. Від інших можна вилікуватись. Однак у багатьох випадках ліки знищують збудника інфекції, але не можуть подолати наслідків ураження. Тому за перших ознак ІПСШ потрібно негайно звернутися до лікаря. Доцільним є одночасне лікування обох партнерів, інакше можливе подальше інфікування одне одного.
Загальні ознаки ІПСШ:
- висипки, виразки, пухирці, бородавки навколо статевих органів;
- свербіння і печія статевих органів;
- часте сечовипускання, що іноді супроводжується болем і печією;
- болі внизу живота (у жінок);
- незвичні виділення зі статевих органів;
- неприємний запах виділень;
- підвищення температури тіла;
- набрякання лімфовузлів в нижній частині тіла.
2. Діагностика захворювань, що передаються статевим шляхом
Діагностує наявність статевих захворювань лікар-дерматовенеролог при медичному огляді. Але остаточне підтвердження відбувається тільки після лабораторного дослідження. Роздивимося деякі найбільш розповсюджені хвороби та їх симптоми та наслідки.
Бактеріальні ІПСШ
Гонорея
Збудником є гонококові бактерії. Уражують слизові оболонки статевих органів, очей, ротової порожнини.
Симптоми. Біль при сечовипусканні, гнійні виділення зі статевих органів. У чоловіків симптоми часто більш виражені. У половини жінок виразних симптомів не простежується.
Наслідки. У жінок гонорея може спричинити запалення органів малого таза, яке в 17% є причиною безпліддя, у 10% — позаматкової вагітності.
Хламідіоз (у чоловіків має назву «негонококовий уретрит»)
Збудником є Хламідії. Уражують слизові оболонки. Третина осіб, уражених гонококом, хворі також і на хламідіоз.
Симптоми. Після інфікування людина відчуває дискомфорт при сечовипусканні, а через 2—3 дні з’являються водянисті виділення зі статевих органів. У жінок цих симптомів часто нема.
Наслідки. Як і при гонореї, у жінок може спостерігатися запалення органів малого таза. Якщо інфікована жінка народжує дитину, існує ризик розвитку в немовляти пневмонії або запалення очей.
Сифіліс
Збудник - Бліда спірохета. При контакті зі шкірою чи слизовою оболонкою збудник «просвердлює» поверхню й проникає в організм. Інфекція може передаватися при будь-яких контактах, навіть через поцілунок або спільний рушник.
Симптоми
Первинний сифіліс — відкрита виразка (шанкр). Може з’явитися на губах, у роті, навколо статевих органів.
Вторинний сифіліс — підвищена температура тіла, висипка на шкірі, біль у м’язах, великі генітальні бородавки.
Наслідки
За тиждень чи два шанкр може сам собою загоїтися, і хворий думає, що він здоровий. Однак у наступні 2—3 місяці розвивається вторинний сифіліс. Ця стадія також минає, але інфекція продовжує руйнувати організм. Через деякий час настає третя стадія хвороби, яка вражає життєво важливі органи й може спричинити смерть.
Вірусні ІПСШ
Генітальний герпес
Збудник - Вірус герпесу простого. Існує два його види. Один спричиняє лихоманку на губах, другий — ІПСШ: висипання і виразки на статевих органах людини. Обидва типи вірусу передаються при безпосередньому контакті.
Симптоми. Біль, свербіння, виділення зі статевих органів. Навколо них з’являються пухирці, які через 10—12 днів вкриваються кіркою і зникають. Повторні висипки тривають до п’яти днів. У половини інфікованих їх нема, але вірус залишається в організмі.
Наслідки. Загальновизнано, що генітальний герпес особливо небезпечний для новонароджених, які були в контакті з вірусом під час пологів. У них можливі запалення очей, шкіри, центральної нервової системи, а в окремих випадках настає смерть.
Генітальні бородавки
Збудник - Вірус папіломи людини (ВПЛ) — збудник захворювання на генітальні бородавки. Поширене серед сексуально активної молоді.
Симптоми. Бородавки різної форми навколо статевих органів. Інкубаційний період (час, що минає з моменту інфікування до появи симптомів захворювання) — від двох місяців до кількох років.
Наслідки. Це захворювання особливо небезпечне для жінок. Вважають, що ВПЛ (вірус папіломи людини) спричиняє рак шийки матки, адже у крові 90% жінок з таким діагнозом виявлено ВПЛ.
ВІЛ
ВІЛ - це збудник захворювання ВІЛ-інфекції; вірус імунодефіциту людини, який викликає хронічне, довготривале інфекційне захворювання, яке називається ВІЛ-інфекцією. ВІЛ вражає тільки людський організм.
СНІД - остання стадія захворювання на ВІЛ-інфекцію.
ВІЛ — підступна і небезпечна інфекція. Водночас це дуже нестійкий вірус. Він може існувати лише в деяких рідинах організму. Щоразу, коли ці інфіковані рідини потрапляють у кров або на слизові оболонки іншої людини, є ризик інфікування. Шкіра зазвичай є надійним бар’єром для проникнення ВІЛ, але лише за умови її цілості, відсутності порізів, проколів, ранок, виразок.
Шляхи інфікування ВІЛ:
Статевий — під час незахищених статевих контактів.
Через кров:
Від інфікованої матері до дитини — під час вагітності, пологів, вигодовування грудним молоком.
|
Інфекції, що передаються статевим шляхом, називають «воротами для ВІЛ-інфекції», адже для тих, хто має ІПСШ, ризик ВІЛ-інфікування у десятки разів більший. Це тому, що поблизу слизової оболонки концентруються уразливі для ВІЛ клітини імунної системи.
ВІЛ нестійкий у зовнішньому середовищі. Він гине у висохлих рідинах (крові, спермі або грудному молоці), не витримує нагрівання і обробки будь-яким дезінфекційним засобом, у тому числі спиртом, перекисом водню, йодом.
Знаючи шляхи зараження та умови інфікування ВІЛ, можна навчитися оцінювати рівень ризику інфікування у щоденних ситуаціях.
Перебіг захворювання на ВІЛ-інфекцію. Захворювання на ВІЛ-інфекцію охоплює три стадії: «період вікна», безсимптомний період і стадію СНІДу.
Інфікування ВІЛ можна попередити, якщо:
|
Лікування.
Для підтримання нормального функціонування імунної системи людям з ВІЛ призначають спеціальні ліки — антиретровірусні препарати (АРТ – антиретровірусна терапія), які пригнічують розмноження вірусу в організмі. Своєчасний початок застосування АРТ дає змогу відновити імунітет й істотно уповільнити розвиток ВІЛ-інфекції і таким чином продовжити повноцінне життя людини на довгі роки.
3. Профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом
Профілактика ЗПСШ включає такі заходи:
1) Первинна профілактика – проведення науково обґрунтованих заходів щодо зміни моделей поведінки та запобігання зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом; бесіди молоді з медичними працівниками та співробітниками спеціалізованих клінік і волонтерських служб, перегляд фільмів, проведення тематичних годин. Оформлення стендів тощо.
2) Вторинна профілактика – це заходи серед осіб, що мають ЗПСШ для зменшення вирогідності передачі інфекції партнерам протягом заразного періоду, а також вторинного зараження. Це консультування, проведення бесід, видання брошур та пам’яток, буклетів та ін. Проводиться лікарями-дерматовенерологами, акушерами-генікологами, урологами.
3) Скринінг, реєстрація, облік всіх випадків ЗПСШ власне хворих та їхніх сексуальних партнерів. Особливо ретельно проводиться серед осіб з високим ризиком зараження – медичних робітників, донорів крові та органів, осіб, що мають багато статевих партнерів тощо. Обстеженню підлягають також вагітні жінки та хворі стаціонарів.
Загальними рекомендаціями для профілактики ІПСШ є
Утримання від статевих стосунків.
Взаємна подружня вірність,а також сексуальних партнерів.
Використання презервативів.
4. Практична робота
Робота оформлюється в зошит повністю. Обирати для дослідження можна будь яку хворобу: інвазійну чи ЗПСШ, інфекційну чи неінфекційну.
Практична робота №2
Тема: Розробка рекомендацій щодо профілактики захворювань
Мета: навчитися складати рекомендації щодо профілактики інфекційних, неінфекційних, інвазійних захворювань та захворювань, що передаються статевим шляхом.
Обладнання і матеріали: картки із завданнями, зображення хвороби, медичні довідники.
Хід роботи
1. За довідником або інтернету визначте, до якого типу належить захворювання (інфекційне, неінфекційне, інвазійне або ЗПСШ)
2. Які діагностичні симптоми цього захворювання?
3. Які чинники його викликають?
4. Які органи або системи органів уражаються?
5. Які шляхи поширення?
6. Які способи лікування?
7. Проаналізувавши отриману інформацію складіть рекомендації щодо профілактики цього захворювання.
8. Зробіть висновки.
5. Домашнє завдання
1) Зробити конспект
2) Виконати практичну роботу та надіслати на вайбер або електронну адресу Tonks1511@gmail.com
3) Виконати тестові завдання
Увага!!! Тест активний до 12 квітня до 12.00
Немає коментарів:
Дописати коментар