Урок 2
Тема: Імунна система людини, особливості її функціонування. Імунокорекція. Імунотерапія.
1. Імунна система людини
Імунна система - сукупність молекул, клітин, тканин й органів, які захищають організм від генетично чужорідних клітин або речовин, що надходять із середовища або утворюються в організмі. Імунна система функціонує в нерозривній єдності з іншими системами, що беруть участь у транспортуванні її клітин і речовин та регуляції. Деякі органи й клітини імунної системи є компонентами кровоносної, дихальної, травної, ендокринної, нервової систем, у складі яких вони виконують свої додаткові функції.
До органів імунної системи відносять:
1) центральні (кістковий мозок і тимус)
2) периферійні (селезінка, лімфатичні вузли, апендикс, мигдалини та інші накопичення лімфоїдних тканин)
До клітин імунної системи відносять:
1) лейкоцити (спеціальні клітини імунної системи):
2) лімфоцити (Т-лімфоцити, В-лімфоцити, Нормальні кіллери)
3) фагоцити (макрофаги, еозинофіли, нейтрофіли, базофіли, дендритні клітини, мікроглії, купферовські клітини)
4) допоміжні клітини (тучні клітини, тромбоцити)
Функції імунної системи
Імунна система розпізнає чужорідні речовини, нейтралізує їх і «запам'ятовує» свою відповідь, щоб відтворити її при зіткненні з аналогічним антигеном. До компетенції імунної системи відносять і знищення клітин і білків власного організму, що виникають при нормальному, фізіологічному функціонуванні організму в екстремальних умовах — при травмах. В будь-якому стані організму імунна система постійно працює, хоч і з різним ступенем активності.
Чинники які послаблюють імунну систему:
1) недостатня рухова активність;
2) шкідливі звички;
3) нераціональне харчування;
4) забруднення навколишнього середовища;
5) стрес;
6) комп'ютерні ігри;
7) переохолодження;
8) конфлікти.
Давайте пригадаємо, що таке імунітет.
— Імунна реакція (імунна відповідь) – це сукупність процесів в організмі, які виникають у відповідь на появу чужорідних біологічних молекул – антигенів.
Антиген — речовина, здебільш органічного походження, що має ознаки генетичної відмінності і при введенні в організм викликає специфічний імунний ефект. Імунна система розпізнає цю речовину як чужорідну і виробляє антитіла для боротьби із нею. В класичній імунології до антигенів відносять віруси, бактерії, мікроскопічні гриби, цілі клітини тваринного походження.
Антигенам притаманна імуногенність — здатність викликати імунну відповідь, а також специфічність, яка характеризує специфічну взаємодію їх з продуктами імунної відповіді (антитілами, сенсибілізованими лімфоцитами).
Антитіла, або імуноглобулі́ни (Ig) — білкові сполуки, які організм виробляє у відповідь на антигени, що потрапляють до крові, лімфи або тканин організму з метою знищити або нейтралізувати потенційно небезпечні речовини. Імуноглобуліни містяться в сироватці крові і утворюють групу близьких за структурою глікопротеїдів.
Імунологічна пам'ять - —– це здатність імунної системи організму після першого взаємодії з антигеном специфічно відповідати на його повторне введення.
Імунологічна толерантність — властивість імунної системи специфічно не реагувати на конкретний антиген. Порушення імунної толерантності до власних антигенів приводить до розвитку аутоімунних захворювань. Хронічна відсутність імунологічної толерантності по відношенню до плоду може призвести до безпліддя.
Імунологічна резистентність - це здатність організму реагувати на імунологічні подразники різної природи.
Розрізняють імунітет
Окрім цього виділяють імунітет клітинний та неклітинний (або гуморальний).
2. Імунокорекція
Імунокорекція – це розділ клінічної імунології, який вивчає способи і методи профілактики і лікування хвороб або станів (імунодефіцитів), пов’язаних з порушенням функції імунної системи.
Засобами імунокорекції можна активізувати або пригнічувати активність імунної системи, а також замінювати втрачену функцію.
Розрізняють три основні види імунокорекції: стимулювальна, пригнічувальна та замінна. Імунокорекція передбачає застосування різних фізичних (наприклад, інгаляція, електрофорез), хімічних (лікарські препарати) і біологічних (масаж, апітерапія) методів, традиційних (наприклад, антибіотикотерапія) й альтернативних (наприклад, голковколювання, гірудотерапія) методик, терапевтичних і хірургічних (видалення лімфоїдної тканини, пересадка кісткового мозку) підходів.
Препарати, що впливають на імунний статус і придатні для імунокорекції, називають імуномодуляторами.
Основними принципами імунокорекції є:
1) застосування з профілактичною метою;
2) доповнення призначеного лікування;
3) переважне використання природних способів впливу, що пов'язані з біологічними потребами й функціями організму.
Так, до імунокорекційних препаратів у сучасній медицині існують вимоги, серед яких: природне походження, безпека застосування, відсутність ефектів звикання та ін. Певного значення набули екстракорпоральні методи імунокорекції, що передбачають обробку узятих від людини клітин або тканин з наступним їхнім поверненням (наприклад, метод гемопунктури, в якому імунокоректором є власна кров).
3. Імунотерапія
Імунотерапія - сукупність методів лікування, що мають цільовий вплив на клітини, тканини та органи імунної системи. Основною метою імунотерапії є виправлення імунних дефектів організму людини. За механізмом дії розрізняють специфічну й неспецифічну імунотерапію. Специфічна імунотерапія передбачає вплив на механізми адаптивного імунітету, а неспецифічна - на вроджені імунологічні процеси.
Імунотерапевтичний вплив може бути активним, пасивним та адаптивним. Активний вплив передбачає залучення природних механізмів імунної системи у відповідь на введення антигена (наприклад, використання вакцин). У разі пасивного застосовують готові гуморальні (сироватки, імуноглобуліни, моноклональні антитіла) або клітинні (клоновані лімфоцити) імунологічні препарати, що діють на природні захисні механізми. У випадку адаптивної терапії або профілактики організм отримує речовини (цитокініни, чинники росту), які сприяють виробленню природних засобів захисту.
За дією на імунну систему імунобіологічні препарати поділяють на: імуностимулятори (активують імунну відповідь; наприклад, вакцини, препарати женьшеню), імунодепресанти (пригнічують імунну відповідь; наприклад, препарати золота, деякі антибіотики) та імуномодулятори (відновлюють і нормалізують функції імунної системи; наприклад препарати з ехінацеї, гриба кордицепсу).
Імунобіопрепарати отримують різними шляхами: культивуванням штамів мікроорганізмів і клітин еукаріотів, екстракцією речовин з біологічних тканин і крові, методами біотехнології (наприклад, технології рекомбінантної ДНК, технології створення гібридом) та ін. До імунобіологічних препаратів належать вакцини, анатоксини, імуноглобуліни, сироватки, інтерферони, пробіотики, бактеріофаги, антибіотики та ін.
Вакцини - препарати з ослаблених, вбитих збудників захворювань або продуктів їхньої життєдіяльності, що їх застосовують для формування набутого активного імунітету (наприклад, БЦЖ проти туберкульозу)
Анатоксини - препарати із знешкоджених екзотоксинів бактерій, що зберігають антигенні та імуногенні властивості (наприклад, стафілококовий анатоксин).
Сироватки імунні - це препарати сироватки крові, що отримують шляхом імунізації тварин або людини і використовуються для створення пасивного імунітету (наприклад, протиправцева сироватка).
Інтерферони - природні або рекомбіновані білкові речовини, що є противірусними засобами та здатні модулювати функції імунної системи (наприклад, природний альфа-інтерферон, штучний лаферон).
Імуноглобуліни - препарати, діючою основою яких є антитіла, що підвищують неспецифічну опірність організму (наприклад, імуноглобулін людський).
Пробіотики - бактеріальні препарати, що містять живі мікроорганізми або їхні метаболіти, що здійснюють регуляторний вплив на імунну систему через відновлення мікрофлори кишечнику (наприклад, лінекс, лактобактерин).
Бактеріофаги - антимікробні специфічні препарати, що їх отримують в результаті селекції бактеріофагів (наприклад, дизентерійний або сальмонельозний бактеріофаг).
Антибіотики - продукти життєдіяльності (або їхні синтетичні аналоги і гомологи) живих клітин, що вибірково пригнічують функціонування клітин бактерій, грибів або пухлин (наприклад, лізоцим, пеніцилін, цефадозим).
Досягнення в імуноонкології
Код доступу 106409
Шановні учні, використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
відкривши посилання
join.naurok.ua
Увага!!! Останній термін виконання тесту 26 березня 20.00
Немає коментарів:
Дописати коментар