Урок 12. Генна інженерія людини: досягнення та ризики. Біоетичні проблеми сучасної медицини.

Урок 12
Тема: Генна інженерія людини: досягнення та ризики. Біоетичні проблеми сучасної медицини.


1. Генна інженерія людини: досягнення та ризики. 
    Генна інженерія здатна «виправляти» гени таким чином, щоб отримати бажані властивості. Ці методи годяться для лікування хвороб, спричинених змінами в генах. Таким чином можливо вилікувати рак.
  У людини є білок, закодований на генетичному рівні так, щоб пригнічувати здатність впізнавати та атакувати власні клітини. Оскільки при онкологічних хворобах поділу піддаються власні клітини організму, імунна система їх не знищує. Якщо гени імунних клітин змінити так. Щоб змусити їх атакувати ракові клітини, то з’явиться шанс перемогти хворобу.
    В такий спосіб у 2012 році вилікували від раку крові першу пацієнтку – 8 річну дівчинку Емілі Уайтхед. У неї взяли кров з її імунними клітинами, перепрограмували їх на клітинному рівні таким чином, щоб вони атакували рак. А потім повернули змінені клітини у тіло дівчинки. Лікування допомогло і цей метод продовжують застосовувати і розвивати.
    У 2014 році генна інженерія врятувала 1-річну дівчинку Лейлу Річардс. Попередній спосіб не згодився: у дівчинки була гостра форма захворювання і її імунітет не міг впоратися. Для неї взяли імунні клітини у здорового донора, змінили їх і пересадили у тіло маленької пацієнтки. Дівчинка одужала.
   Однак ці методи не згодилися всім хворим. Результат не завжди був позитивним: у деяких випадках він просто не допомагав, а іноді імунна система давала надто сильну відповідь, в результаті чого у хворих з’являлися ускладнення. Складно також підібрати правильне дозування, оскільки поступове збільшення дози, як при введенні звичайних ліків, тут не можливе. Якщо доза завелика, то змінені клітини будуть атакувати не лише ракові клітини, а й здорові.
  Однак, незважаючи на ризики, методи генної інженерії дають досить великий шанс на одужання навіть тяжко хворих.
  Окрім раку за допомогою генної інженерії можна лікувати й інші хвороби. У 2012 році професор Дженіфер Дудна запропонувала нову технологію для зміни генів, засновану на механізмі захисту бактерій від вірусів. Коли вірус атакує, бактерія створює послідовність генів, що годиться саме для цього вірусу. Потім ця послідовність разом зі спеціальним білком прикріплюється до ДНК вірусу і змінює її – щоб нейтралізувати.
   За таким принципом можна створювати генетичну послідовність, щоб змінювати ДНК людини. Значення цієї технології в тому, що можна виправляти генетичні «збої» раніше, ніж розвинеться хвороба. Таким же чином технологія CRISPR може вилікувати й інші генетичні хвороби. 
    У 2017 році китайські вчені першими відредагували ген, щоб позбавити людину від спадкової хвороби крові. Однак під час експерименту з’явилася проблема: дослідники вводили «редактор CRISPR» коли в заплідненій яйцеклітині вже почалося копіювання батьківських генів. Через це встигла скопіюватися частина генів з мутацією, тому їхнє наступне редагування не було повністю вдалим.


2. Біоетичні проблеми сучасної медицини.
   Біоетика вивчає проблеми моралі насамперед стосовно людини та всього живого, визначає, які дії щодо живого з морального погляду є припустимими, а які – неприпустимими. 
   Основним принципом біоетики є повага до життя. Вона має на меті визначити межі, за які не повинні переходити ні лікарі, ні вчені у ставленні до людей та тварин.

Біоетичними проблемами сучасної України є:
- Аборти
- Людське життя
- Генетичні маніпуляції
- Клонування
- Евтаназія
- СНІД
- Штучна зміна статі
- Використання для лікування ембріональної тканини
- Трансплантологія
- Використання трансгенних організмів
- Біотичні аспекти клінічних досліджень нових препаратів та медичних технологій
- Експерименти на тваринах, тощо

  Цими проблемами опікуються такі організації. Як Національний комітет з біоетики при президенті НАН України, Українська асоціація з біоетики, Етичний комітет при МОЗ України.
  Діяльність цих організацій регламентується міжнародними документами: Декларацією принципів толерантності, Загальною декларацією про геном людини та права людини, Універсальною декларацією з біоетики та прав людини, Конвенцією про захист прав і свобод людини у зв’язку із застосуванням досягнень біології та медицини, Хельсінська декларація та її редакції. 
   Але в кожній країні є ще низка своїх законів. Наприклад, в Україні «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людини».

Основними біотичними проблемами сучасної медицини є: 
1) З появою технології підтримки життя з’явилася проблема, як довго слід це робити, якщо свідомість пацієнта безповоротно втрачена? Адже точка зору лікаря та рідних пацієнта може відрізнятися. Коли ж слід відключати апарати штучного підтримання життя? У зв’язку із цим окрім звичних (зупинка дихання та серця) з’явився новий критерій визначення смерті – смерть мозку.
2) Поширення і успіхи трансплантології викрили іншу проблему констатації смерті. Пересаджування органів передбачає вилучення їх у донора, у якого констатована смерть мозку. В той же час трансплантація органу тим більш успішна, чим менше часу пройшло з моменту смерті. Таким чином подовження життя реципієнта може забезпечуватися ціною пришвидшення (і поспішливої констатації) смерті донора. Як реакція на ці застереження була прийнята норма – смерть мозку має констатувати бригада медиків, незалежна від тих, хто виконує заготівлю та пересадку органів.
3) Розвиток технології штучної репродукції людини став ще одним джерелом моральних дилем. Такі технології нерідко залучають маніпуляції з людськими ембріонами, які потім приречені на загибель. У результаті актуальною є проблема визначення критеріїв точного визначення початку життя, з якого організм, що розвивається, вважається медиками і батьками живою істотою
4) Стовбурові клітини. Чи можна їх використовувати, особливо ембріональні стовбурові клітини. З одного боку це зручно і перспективно, з іншого – для їх отримання доводиться губити життєздатні ембріони людини
5) Генодіагностика, яка дозволяє розпізнати дефекти в генах. Генотерапія – яка дозволяє їх виправити. Євгеніка – можливість застосування методів генної інженерії для «поліпшення» людини. Можливість поширення ген модифікованих організмів, вірусів і бактерій. Клонування організмів.
6) Етичне і правове регулювання біомедичних досліджень, що проводять за участю тварин і людини. Для захисту інтересів дослідника і піддослідного розроблено механізм етичної експертизи дослідницького проекту. Так, наприклад, не дозволяється проводити гострі досліди на ссавцях, птахах, рептиліях та земноводних. У випадку з людиною неохідною умовою є її свідома і добровільна згода.
7) Один з ключових напрямків біоетики сьогодні – суспільне здоров’я


3. Домашнє завдання
1) Зробити конспект
2) Скласти 3 запитання на логічне мислення до матеріалу уроку 

Немає коментарів:

Дописати коментар