Урок 15
Тема: Поняття про біологічну небезпеку, біологічний тероризм та біологічний захист.
1. Поняття про біологічну небезпеку
Носіями біологічної небезпеки є всі середовища проживання (повітря, ґрунт, вода), рослинність і тваринний світ, самі люди. Наслідком біологічних небезпек є різноманітні хвороби, травми різного ступеня тяжкості, у тому числі смертельні.
Основними джерелами виникнення біологічних загроз є:
- Епідемії та спалахи інфекційних хвороб людини
- Епізоотії (епідемії серед тварин)
- Епітофітії (розповсюдження на значній території інфекційних захворювань серед рослин)
- Аварії на біологічно небезпечних об’єктах
- Природні осередки та природні резервуари збудників небезпечних та особливо небезпечних захворювань
- Транскордонне перенесення патогенних мікроорганізмів, представників флори і фауни, що є небезпечними для екологічних систем
- Диверсії на біологічно небезпечних об’єктах
- Біологічний тероризм
- Застосування біологічної зброї
До біозагроз також відноситься свідоме та несвідоме створення небезпечних забрудників або біологічно-активних речовин при проведенні біологічних досліджень, при біотехнологічній діяльності або у фармацевтичній чи харчовій промисловості. Вчені. Які працюють над створенням нових ліків, нових технологій, над з’ясуванням механізмів функціонування живих систем, здебільшого використовують збудники, які не є патогенними, але ненавмисно можуть перетворити їх на такі, що являють загрозу для цих же дослідників та осіб, що працюють поруч або мають з ними контакт. Біоорганізми з цих лабораторій можуть потрапити у навколишнє середовище і негативно вплинути на біорізноманіття та здоров’я людини.
Прикладом біологічної загрози, яку ми можемо спостерігати сьогодні, є вірус грипу COVID-19. І такі епідемії виникали в історії досить часто, оскільки в природі мікроорганізми еволюціонують, постійно утворюються нові штами патогенних мікроорганізмів.
Окремо існує проблема біологічної загрози, пов’язана з використанням біологічної зброї. Свідоме створення або використання біозагроз проти людей, тварин чи рослин є основою біотероризму.
2. Поняття про біологічний тероризм
3. Домашнє завдання
Біологічний тероризм – це використання біологічних засобів (бактерій, вірусів, рикетсій, грибків, токсинів або речовин, що вироблені цими організмами) проти населення з метою загрози знищення максимальної кількості людей.
Для виготовлення біологічної зброї можна використовувати десятки біологічних об’єктів. Дія кожного з них призводить до різних ефектів. Це залежить від природи агента, тривалості впливу після зараження, навколишніх умов, дози, що необхідна для зараження, виду хвороби тощо. Деякі види біологічної зброї призначені для знищення посівів і худоби. Порівняно з іншими видами озброєння (ядерне, хімічне, звичайне) біологічна зброя у своєму різноманітті є унікальною.
За консистенцією розрізняють два типи біологічної зброї: рідина і сухий порошок.
Біологічна зброя є відносно недорогою, її легко виготовити. Хоча найскладніші і найефективніші її варіанти потребують застосування дорогого устаткування і спеціальних наукових знань.
Основні способи застосування біологічної зброї є такими:
1) Зараження їжі або води, які потім потрапляють до населення (монголи кидали у колодязі міс, які необхідно було знищіти, заражені чумою тушки щурів)
2) Інфікування переносників, таких як комахи та блохи, які заражують населення та худобу
3) Створення аерозольних хмар, які через вдихання заражують населення та місцевість.
Найімовірнішим є застосування біологічної зброї у вигляді аерозольних хмар, які створюються різними способами: вибух бомби, розпилення тощо. Вражаюча здатність біологічної зброї визначається багатьма чинниками:
- Кількістю використаного агента
- Напрямком і силою вітру
- Погодними умовами тощо
Найнебезпечніші біологічні агенти поділяються на такі категорії:
Категорія А – агенти які легко поширюються і передаються від людини до людини, що може призвести до високого рівня смертності та соціальних потрясінь, викликати паніку серед населення. Ця категорія включає сибірську виразку, ботулізм, чуму, віспу, туляремію, вірусні геморагічні лихоманки.
Категорія В – агенти, що легко поширюються. Але призводять до помірної смертності. Це такі хвороби як бруцельоз, ботулізм, ку-гарячка, токсин рицин, стафілококовий ентеротоксин В, тиф, лихоманка, вірусний енцефаліт.
Категорія С – на відміну від категорій А і В агенти цієї категорії характеризуються легкою доступністю, простотою виготовлення і поширення. Вони виділяються з патогенів і можуть масово розповсюджуватися. Наприклад, вірус Нипах (збудник запалення мозку) і вірус Хантаан (збудник геморагічної гарячки).
Терористичні організації можуть виготовляти біологічні засоби своїми силами або купувати їх на «чорному ринку». Виробництво бактеорологічної зброї потребує високого рівня оснащення лабораторій і значних витрат, що для більшості терористичних організацій, на щастя, здійснити досить складно. Реальніше джерело – постачання з інших держав. Такі речовини зручні у транспортуванні й застосуванні, а за сукупністю якостей знаходяться між ядерними і хімічними боєприпасами.
Основними чинниками, що сприяють реалізації біотероризму, слугують:
1) Зростання значущості біотехнологій, фармакології та медицини, а отже – збільшення фахівців, які з фінансових, ідеологічних або інших причин погоджуються взяти участь у підготовці біорецептур
2) Ширший доступ до інформації зі створення біорецептур, якими можуть скористатися з терористичною метою
3) Можливість маскування під природні явища випадків інфекційних захворювань; зараження продуктів харчування або води небезпечними біопатогенами
4) Результати проведення терористичних актів стають відомими після завершення інкубаційного періоду
3. Домашнє завдання
Зробити конспек
Немає коментарів:
Дописати коментар