Урок 3
Тема: Профілактика неінфекційних захворювань людини
1. Неінфекційні захворювання
Хвороба - це порушення нормальної життєдіяльності організму, внаслідок чого знижуються його пристосувальні можливості. Наука, що вивчає хвороби, називається нозологією.
Хвороби класифікують за різними критеріями: за причинами виникнення - спадкові (генні, хромосомні, хвороби зі спадковою схильністю), набуті (цукровий діабет, гастрит), інфекційні (вірусні, бактеріальні), паразитарні (дизентерія, малярія), неінфекційні (харчові отруєння, травми); за анатомо-фізіологічними системами - хвороби органів травлення, дихання, кровообігу та ін.; за ознаками статі та віку - жіночі, дитячі хвороби, хвороби старості та ін.; за екологічним принципом - ендемічні, тропічні тощо.
Неінфекційні захворювання (НІЗ) – це хворобливі стани, які не передаються від людини до людини, тривало перебігають і повільно прогресують, а також погіршують психоемоційне і фізичне (соматичне) здоров’я. Вони постають як результат поєднаного впливу генетичних, фізіологічних, екологічних і поведінкових чинників.
Для України проблема НІЗ є однією із найактуальніших. Серед дорослого населення віком 18–65 років у понад 25% відмічають одне НІЗ та у понад 7% - три або більше хронічних захворювань.
До неінфекційних захворюваеь належать
- серцево-судинні хвороби
- генетичні
- хвороби повязані із порушенням обміну речовин (цукровий діабет, ендемічний зоб, ожиріння)
- хвороби видільної системи (сечокамяна хвороба, рак сечового міхура)
- хвороби нервової системи (синдром хронічного стресу та хронічної втоми)
- хвороби статевої системи (для чоловіків: неінфекційний простатит, рак простати, аденома передміхурової залози; для жінок: порушення менструального циклу, безпліддя, рак шийки матки)
2. Заходи профілактики
Профілактика захворювань - це система заходів, спрямованих на виявлення хвороботворних умов і чинників ризику, запобігання розвитку захворювань та зміцнення здоров'я.
Первинна профілактика - це сукупність заходів, що запобігають виникненню захворювання, усуваючи його причини. Цей вид профілактики є найбільш ефективним і включає низку заходів, серед яких вакцинація, раціональний режим праці й відпочинку, раціональне харчування, фізична активність, оздоровлення довкілля, використання рослин для зміцнення імунітету та ін. Заходи первинної профілактики можуть здійснюватися й на державному рівні (наприклад, хлорування води, виробництво йодованої кухонної солі).
Вторинна профілактика - це сукупність заходів, що уможливлюють виявлення захворювання на ранніх стадіях розвитку, коли воно перебігає без симптомів, і своєчасне лікування може його зупинити. Заходи вторинної профілактики основані на профілактичних оглядах.
Третинна профілактика - це сукупність заходів, що запобігають погіршенню або ускладненням захворювання після того, як його було виявлено. Цей вид профілактики спрямований також на реабілітацію хворої людини, на повернення її в сім'ю й до суспільно-корисної діяльності. Прикладом заходів третинної профілактики є запобігання контактам з алергеном для хворих на бронхіальну астму.
Загальнодержавними заходами профілактики неінфекційних захворювань є: економічні (підвищення акцизу на тютюнові вироби, алкоголь та фінансування програм із популяризації здорового способу життя), організаційні (заборона реклами цигарок та алкоголю, створення пунктів здорового харчування в школах, ВНЗ), інформаційні (популяризація активного відпочинку, інформаційні заходи проти шкідливих звичок).
До заходів індивідуальної загальної профілактики неінфекційних захворювань належать відмова від шкідливих звичок, раціональне харчування, активний спосіб життя, заняття фізкультурою й спортом. Окрім того, існують спеціальні заходи профілактики щодо конкретних видів захворювань.
Профілактика неінфекційних хвороб
Немає коментарів:
Дописати коментар